Чечельницька селищна рада
Чечельницький район, Вінницька область

Історична довідка смт. Чечельник

 

1978 року археологами на території селища було відкрито поселення часів трипільської культури кінця IV - початку ІІІ тис. до н. е. та черняхівської культури ІІ-V століття н. е. Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника на краю Буджацького степу датується 1529 роком.

Статусу містечка Чечельник набув 1635 року.

Під містом збереглись підземні ходи часів становлення козаччини, де переховувались мешканці під час татарських набігів та інших бойових дій.

У 1795 році було створено Ольгопольський повіт і Чечельник перейменовано на Ольгопіль. У цей період місто користувалося гербом (імовірно, створеним у місцевій губернській канцелярії) з символікою: «річка, що проходить посеред золотих пісків». Згодом, у 1812 році повітовий центр було перенесено до Рогузки-Чечельницької, яку було перейменовано на Ольгопіль, а Чечельнику повернуто попередню назву.

У 1796 році указом імператриці Катерини II містечко передано у власність видатному російському полководцю, графу Івану Васильовичу Гудовичу.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7993 осіб (3900 чоловічої статі та 4093 - жіночої), з яких 3581 - православної віри, 971 католик та 3388 юдеїв.

Станом на 1905 р. у Чечельнику знаходилися: 1 православна церква, 1 римсько-католицький костьол, 6 єврейських молитовних шкіл, міністерське двокласне училище, сільське училище, єврейське училище, поштово-телеграфне відділення, станова квартира, волосне правління, волосний банк, міщанська управа, урядний пункт, лікарня, аптека та 2 аптечних склади, акціонерне товариство, цукровий завод, винокурний ректифікаційний завод, пивоварний завод, цегельний завод, 4 водяних млини, паровий млин, 11 заїжджих будинків.

До 1917 р Чечельницька земля була власністю знатної царської родини Орлових, а в березні селяни  разом з солдатами 17-го піхотного полку розділили землі князя Орлова.  

На початку 1918 року в Чечельнику була встановлена радянська влада.

Після закінчення громадянської війни в 1921 р. повітовий центр з Ольгополя був перенесений до Бершаді. В 1923 році Чечельник стає районним центром Тульчинського округу і обидва міста Чечельник і Ольгопіль були переведені в категорію сіл.

Починається відбудова господарства.

Пережили чечельничани й голод 1933 р., і сталінські репресії. За деякими даними тільки в 1936-1938 роках по району було репресовано більше 800 чоловік.

З перших днів Другої світової війни в Чечельнику почали утворюватись підпільні і партизанські організації. 24 липня німецькі війська захопили Чечельник. За 2 роки і 8 місяців окупанти заподіяли величезної шкоди народному господарству району.

17 березня 1944 року частини 2-го Українського фронту визволили Чечельник.

Тяжку спадщину залишили жителям Чечельника фашистські окупанти. Загальна сума збитків, завданих селищу, сягнула 114,1 млн. крб.

Почалася відбудова зруйнованого господарства. Чечельник швидко зростав. У 1961 р. йому було надано статус селища міського типу. Статус міста, втрачений у 1923 р., Чечельнику повернути так і не вдалося.

В 1962 р. Чечельницький район (вже втретє за роки радянської влади) було ліквідовано і приєднано до Бершадського.  З грудня 1966 року знову став районним центром селище міського типу.

Сучасний Чечельник – оновлюється і розвиватись відповідно до вимог часу